Забуті вальси [Ноти]: фортепіано.

Описание

Вальс - мабуть, найпоширеніший і відомий бальний танець. Виник він більше двохсот років тому, а існує й донині, завдяки своїй дивній мелодійності, граціозності й добірності, залишаючись неодмінним символом тонкого смаку й вишуканості. А тим часом, вальс зароджувався зовсім не як бальний танець. Своїми коріннями він сходить до селянських танців Південної Німеччини й Австрії. Поступово вальс став поширюватися по всій Європі, затвердившись у професійній музиці, завойовуючи серця слухачів, перетворюючись із "музики для ніг" в "музику для душі". Широке поширення вальс одержав у Відні у творчості таких композиторів як Й. Ланнер, Иоганн Штраус-отец, Йозеф Штраус й особливо Иоганн Штраус-сын, якого називали "королем вальсів". Вальси цих композиторів звучать і сьогодні, залишаючись зразком зробленої гармонії, поетичності й ліризму. Мінялися епохи й музичні стилі, разом із цим мінявся й характер вальсу. Дивно, як многообразно й вигадливо він змінювався із часом. Парадні, урочисті вальси Штрауса; поетичні, наближені до ліричних мініатюр вальси Шуберта, Брамса, Шумана; романтично піднесені, поэмные вальси Шопена й Аркуша, різкі, кутасті вальси Прокоф'єва... Радісні й смутні, помпезно святкові й меланхолійно сумні... Вони кружляють слухачів і танцюристів у чарівних повітряних ритмах, захоплюючи, заворожуючи. І раз закохавшись у вальс, більшість людей проносять цю любов через все життя.